- ввірчений
- I (уві́рчений), -а, с.
Дієприкм. пас. мин. ч. до ввертіти.
II уві́рчений, -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до ввірчувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
навірчений — 1 дієприкметник нагвинчений навірчений 2 дієприкметник насвердлений навірчений 3 дієприкметник намотаний … Орфографічний словник української мови
увірчений — уві/рчування, уві/рчувати, уві/рчуватися див. ввірчений, ввірчувати і т. д … Український тлумачний словник
ввірчений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
вивірчений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
згірчений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
нагірчений — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
погірчений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
провірчений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розвірчений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розтепірчений — дієприкметник діал … Орфографічний словник української мови